Якщо раніше промови українського президента на сесії генеральної асамблеї ООН можна було назвати полемічно-гострими, то вчорашнє звернення було наступальним і відверто різким.
Майже три четверті часу Петро Порошенко говорив про війну з Росією Донбас і Крим. Статистика вживання слів у його доповіді більш ніж красномовна: Україна – 12 разів; Росія – 5 разів; війна – 6 разів; Крим – 11 разів; Донбас – 15 разів.
Як і минулі рази наш президент був чи не єдиним у світі, хто використовував високу трибуну ООН не для загальних реляцій, а для спроби вирвати із полону конкретних громадян України. Якщо торік президент згадував Ахтема Чийгоза та Олега Сенцова, то цього разу говорив знову про Олега Сенцова, а також про Володимира Балуха і Сергія Глондара, яких окупанти відмовляються повертати Україні.
Але найголовніше у виступі президента – це продовження боротьби за розгортання багатонаціональної миротворчої місії ООН на тимчасово окупованій території Донбасу.
Вперше Україна звернулася з проханням ввести миротворців до тодішнього генсека ООН Пан Гі Муна ще в квітні 2015 року. Минулого року президент України у своїй промові в ООН також детально зупинявся на цьому питанні.
Цього разу він був максимально конкретним, заявивши, що ми потребуємо: «Місії ООН з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі».
За три роки Україна вже заручилася підтримкою США, Німеччини та Франції, де поділяють саме український підхід до такої місії. За словами Павла Клімкіна, разом з цими країнами Україна готує до внесення на голосування Ради Безпеки ООН проект резолюції про введення миротворчої місії ООН на Донбас.
Позитивне голосування за таку резолюцію вже означатиме початок врегулювання, адже для цього потрібна згода Росії. Миротворці ООН зайдуть на Донбас тільки після того, як росіяни погодяться вийти.
Наскільки це реалістично?
Три роки тому, коли Порошенко звернувся до генсека ООН, його критики вважали це химерою, про яку ніхто не буде й говорити. Сьогодні ж більшість українських політиків підтримують миротворчу місію ООН. Але найголовніше – тепер це питання серйозно обговорюється в ООН та інших міжнародних майданчиках.
Зрештою, поступово і непомітно, але у світі ставлення до шляхів припинення війни на Донбасі було сформоване українським президентом. І навіть володіючи величезними дипломатичними ресурсами та грошима, на міжнародній арені Путін програє, втрачаючи ініціативу, йдучи у фарватері пропозицій Петра Порошенка.
Виктор Уколов / Украинская правда
