Коли Вінстон Черчилль 1940 року став прем’єром Великої Британії, він своїм головним зовнішньополітичним завданням визначив залучення Америки до війни. Черчилль пам’ятав, як у Першу світову тільки втручання США зупинило німецьку агресію.
Так і сьогодні – тільки активна участь Штатів може покласти край спробам переділу світу новою віссю зла – росія-китай-іран.
Невипадково американська допомога виділяється Україні, Ізраїлю і Тайваню, які безпосередньо протидіють загрозі світового порядку.
Ця американська допомога ще не повноцінний Ленд-Ліз: нам виділяють, за фактом, 23 млрд доларів, тоді як російський військовий бюджет торік був більш як 100 млрд доларів, з яких більш ніж половину було витрачено на війну проти нашої країни.
Нам треба більше. Але це «більше» ми повинні створити самі – своєю працею, своїми мізками, своїми потом і кров’ю. Не бруківку перекладати, не тирити гроші на сумнівні соціальні та культурні проекти, а ставати такими ж сильними, як Ізраїль і Тайвань. Розробляти новітні технології, нову зброю, збирати розумників і розумниць у конструкторські бюро, вчити молодих інженерів, готувати вчених, будувати заводи, нарощувати випуск озброєнь.
Комусь може здатися, що тепер можна красти як раніше, займатися популізмом як раніше, нічого не робити, як раніше. Що тепер нема чого хвилюватися: Америка дала грошей, і війна скоро закінчиться. Не закінчиться. Війна тільки починається. Але тепер ми точно переможемо.
—————
На фото – Черчилль і Рузвельт підписують «Атлантичну Хартію» на борту лінкора «Принц Уельський» 1941 року. Так починалося NATO. Відтоді тодішня вісь зла – Німеччина-Італія-Японія – вже не могла перемогти.
Юрій Касьянов / Facebook
