вторник, 19 ноября 2019 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Сергій Єсипов: Здається, у Коломойського істерика Для джентльменського клубу, в який Ігорвалеріч так прагне потрапити – він парія. Гнилий і небезпечний божевільний бандос. Якому ніхто з притомних людей руки не потисне

Ні, я коли пару днів тому прочитав новину, що Ігорвалеріч ледь не особисто погрожував тренеру якоїсь дитячої баскетбольної команди – тому що його син грав за іншу команду, яка цій програла. Не повірив.

Думав, ну маячня якась – де Ігорвалеріч, який в нас президентів купує, а де дитячий баскетбол.

Але зараз поєдную тут різні історії – і дзвінки в ефір Шустеру, і обшуки в Приваті з метою знайти якісь документи по лінії захисту в Лондонському процесі. І апофеозом оця ескапада у Кварталі.

І можна вже зробити деякі висновки.

В джентльмена істерика. І джентльмен здається добряче бухає.

Ну, тому що тільки з бухих очей таке може здатись дотепним і смішним. А з тверезих вже якось не так виглядає.

А виглядає так, що гарних ходів у джентльмена в цій справі і не залишилось. Ні, можна натиснути на «президента» і повернути собі Приват в Україні, щоб відкликати позов в Лондоні. Купити для цього ще декілька баришевських суддів або спалити ще декілька хат.

Але ж всі все зрозуміють. А після ось цього камінг-ауту взагалі.

Навіть в кримінальному світі, навіть якщо ти відчуваєш моральне право так робити і робиш – глум над терпілою остання справа. Вона ж і тебе самого низводить до цього рівня.

Тому в будь-якому разі – з перемогою чи без, для цього джентльменського клубу, в який Ігорвалеріч так прагне потрапити – він парія. Гнилий і небезпечний божевільний бандос.

Якому ніхто з притомних людей руки не потисне.

Бо руки Ігорвалеріча тепер назавжди – в крові, керосині, а тепер ще й в говні.


Сергей Есипов / Facebook
Поделитесь.





Новости партнеров