среда, 23 октября 2019 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Олександр Солонько: Три глобальні факапи Зе Виглядає так, що влада сама себе хоче перемогти і поки що вона йде вірним шляхом в цьому напрямку

Останніми днями Україна стала не лише топ темою для обговорення в світовій політиці, але й головним мемом. Все завдяки місцю країни в протистоянні американських демократів та республіканців. Звісно пропагандистська машина нової української влади спробує згладити міжнародний провал Зеленського в очах українських виборців, але це не відверне тих проблем, які вже лавиною мчать на нашу країну з-зовні.

В цьому дописі я не хотів би обговорювати ті деталі, які краще описувати фахівцям. Юлія Мостова видала чудовий текст на «Дзеркалі тижня», який чудово пояснює на скільки все реально серйозно.

Я хотів би поговорити про ті декілька мін, які заклала нова влада вже під своє власне існування. Тут нема драматизму і прочитавши, ви зрозумієте це.

1. Міжнародний провал. Саме міжнародна політика — головна функція президента. Не боротьба з ФОПами і працевлаштування родичів на державні посади.

Зеленський не просто не зміг не дозволити втягнути себе в протистояння за крісло президента США. В липневій розмові з Трампом він наговорив зайвого і про очільників країн ЄС. Очевидно, що це виставило і його і нашу країну у вкрай негативному світлі. І до речі, замість того, щоб взяти з собою в США міністра закордонних справ чи того ж Данилюка, Зе взяв з собою Богдана, який тільки дискредитує його.

Адміністрація Трампа звільняє кадри, які працювали в інтересах України в контексті нашого протистояння з Росією. Болтон і Волкер вже не є офіційними представниками США в цих процесах.

Зеленський не зміг навіть обговорити інтереси України з Трампом та не знайшов способу нівелювати шантаж у вигляді затримки військової допомоги.

Я вже мовчу про висловлювання щодо того, що Генпрокурор це «на 100% моя людина», а не незалежний та неупереджений спеціаліст.

Отож, було нароблено помилок, які можуть коштувати не лише втрати підтримки США, але й дають приводи для Франції та Німеччини позбавити нас і наявної, хоч і недостаньої підтримки.

Ну і бонусом ще деякі висловлювання представників влади про НАТО і те, що Росія потрібна світові. Повний факап.

Тут хочеться зіронізувати про одного з найвеличніших лідерів світу…

2. Війна з журналістами.

Якщо провал на міжнародній арені буде мати наслідки для нашого становища на міжнародній арені, то тут влада наражається на проблеми всередині країни. Хоча це може дати і вихід назовні.

Офіс Зе по суті оголосив війну засобам масової комунікації (ЗМК). Недолугі висловлювання Богдана і відверто хамська поведінка прес-секретаря Зе Мендель по відношенню до журналістів точно вилізуть боком владі.

Я впевнений, що журналісти самі за себе можуть постояти, тому одразу перейду до висновків по цій ситуації.

Підтримка у 70% чи 80% для влади не буде вічною. Україна не Росія. Рано чи пізно цей показник наблизиться до критичної межі. І тут влада може різко згадати, що журналісти їй таки потрібні як посередники між нею і людьми, які на той момент уже напряму владу слухати не хочуть, бо втратили довіру.

Це біде відчуватися особливо гостро, коли виникне потреба прийняти якесь важливе і складне рішення. При цьому, пояснити його буде складно, а воно справді буде потрібне. От тут може знадобитися розуміння і допомога ЗМК, які можуть донести інформацію до тих, хто не дивиться роликів у YouTube та не довіряє лояльним до влади телеканалам.

Та в цей момент розраховувати на підтримку владі не доведеться. Бо її представники дозволяють собі розкидатися звинуваченнями на адресу ЗМК, не надаючи при цьому доказів. А також фізично перешкоджати діяльності журналістів. І президент це, судячи з його мовчазного схвалення, підтримує.

3. Підтримка курсу попередників.

Тиск на малий бізнес, який почала влада через закони 1073 та 1053-1, нічого не нагадує? Чий почерк? Миколи Яновича. Чий же і ще. Чи цього очікували виборці від нових облич, які ще й до того всього обіцяли рай для бізнесу? Звісно ж ні.

А призначення родичів, кумів, чоловіків і дружин на посади? Чи ж не ця влада так критикувала кумівство?

Призначення міністрів часів Порошенка. Бюджетна політика під копірку Яценюка-Гройсмана. Скорочення соціальних функцій держави і далі по списку.

Все це продовження корсу попередніх урядів. Не більше і не менше. Це ще одна міна, адже чим більше буде схожості, тим швидше нова влада почне асоціюватися у виборців з попередниками. А медовий місяць для цієї влади завершується. А результати такі собі.

А влади все одно мало. І Київ хочеться до рук прибрати і ще не всі родичі працевлаштовані й не всі друзі епохи Януковича та Азарова.

***

Всі ці речі можуть не вистрелити негайно. Ці міни можуть розриватися поступово і в різний час. Проте, вони вибухнуть рано чи пізно. А їх можна було і не закладати. Не створювати собі проблем, а також Україні, що суттєво важливіше.

Виглядає так, що влада сама себе хоче перемогти і поки що вона йде вірним шляхом в цьому напрямку. Всі три описані факапи Зеленського і його команди будуть мати свої наслідки, які будуть завдати по них ударів крізь час. Саме для цієї влади вони матиуть глобальні наслідки, а деякі з них, глобальні наслідки ще й для країни.


Олександр Солонько / site.ua
Поделитесь.





Новости партнеров