Вчора вранці кораблі ФСБ Росії здійснили акт неприхованої військової агресії щодо кораблів ЗСУ України. За останніми даними по наших кораблях в Азовському морі відкрили вогонь.
Нагадаємо, що 25 листопада близько 4-ї години ранку, кораблі Військово-Морських Сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ) у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря.
Про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, російські кораблі Росії, а саме – прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец» здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Прикордонний корабель «Дон» взагалі здійснив таран нашого рейдового буксиру, в результаті чого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, а також втрачено рятувальний плотик.
Окрім цього, диспетчерська служба окупантів відмовилась забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами, а російські прикордонники намагались завадити українським кораблям повернутись з Керченської протоки у Чорне море, відкривши вогонь з бойової зброї та поранивши українського моряка.
Як і слід було очікувати, Росія трактує ці дії по своєму: «Кораблі ВМС України у складі двох броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» і рейдового буксира «Яни Капу» вторглися в територіальні води Росії. На вимоги покинути територію Російської Федерації не відреагували, стали здійснювати небезпечні маневри і продовжили йти у бік Кримського моста».
У свою чергу командування ВМС ЗСУ у своїх діях і коментарях притримується норм міжнародного права, згідно якого військові кораблі України користуються свободою судноплавства у Керченській протоці та Азовському морі, а отже можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь який час за умови дотримання безпеки судноплавства.
До речі, згідно міжнародного права, таран російським прикордонним кораблем рейдового буксиру «Яни Капу» підпадає під ознаки акту агресії відповідно до визначення наведеного в пункті d) статті 3 Резолюції № 3314 (ХХIХ) Генасамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, а саме: «акт агресії – це, зокрема, напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави».
Крім цього, ст.17 Конвенції ООН встановлює, що за умови дотримання Конвенції, судна усіх держав, як прибережних так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море. Ч.1 ст.36 Конвенції ООН визначено, що в проливах, вказаних у ст.37 Конвенції ООН, всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод.
Окрім того, ч.1 ст.2 Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки передбачає, що торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Росії, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства.
Тут варто відзначити, що Україна умов цього договору дотримується, на відміну від Росії, яка порушує його з впертою регулярністю. Але одна справа – несанкціоновано зупиняти торгові суда «для огляду», а зовсім інша – таранити військові кораблі іноземної держави і обстрілювати їх на ураження з бойової зброї.
Такої відверто неприхованої агресії щодо України на морі Росія не проявляла з весни 2014-го року, коли її суда відкрито нападали на українські кораблі, перешкоджаючи їм перейти з окупованого Криму на контрольовану Києвом територію. Тоді ситуація, по суті, нічим конкретним не завершилась: світове співтовариство висловило сильну стурбованість діями Москви, запровадило деякі санкції і на тому конфлікт «заморозився».
Зараз знову багато залежить від реакції цивілізованого світу: якщо світова спільнота і цього разу «проковтне» черговий акт агресії, то це може призвести до непоправних наслідків, адже безкарність породжує вседозволеність. Як тільки Путіну дадуть зрозуміти, що він може безкарно займатись піратством у Азовському та Чорному морях, він з превеликим задоволенням почне ним займатись. І жодні санкції політичного чи економічного характеру його не зупинять – це повинні розуміти як у Брюсселі (СЄ, НАТО), так і в Нью-Йорку (ООН), тому реакція міжнародної спільноти повинна бути по-справжньому різкою, а не декларативною, як завжди.
Адже по суті, новим актом агресії Путін вже дав зрозуміти, що він «клав з прибором» всі декларативні рішення міжнародних організацій, зокрема на резолюцію Європарламенту, яка засуджує надмірні дії Російської Федерації в Азовському морі, оскільки вони порушують міжнародне морське право та міжнародні зобов’язання Росії.
А російська преса, яка в єдиному пориві описала вчорашній інцидент, як «акт провокації українських військових кораблів у внутрішніх російських водах» недвозначно натякає, що у Кремлі Керченську протоку вважають своїми внутрішніми водами і тому так чи інакше, більше вільно не пропускатимуть українські суда під Кримським мостом. Хіба що до цього Путіна змусять реальні дії світової спільноти.
До речі, скаргу в Радбез ООН Україна вже оперативно подала.
Руслан Рудомский / Depo.ua
