Алєксандр Усік на питання журналістки американського Behind the Gloves «То як правильно – «А» чи «О»? попросив не називати його українським «Олександр»: «Моё имя – Александр. Называйте меня Александром. Александр – это по-русски, а Олэксандр – это на украинском. Но я Александр».
Ще один штрих до портрету «какая разніца»: росіяни завжди принципові щодо своїх імен, тільки «Алєксандр», тільки «Альона». І завжди намагаються замість імен українців поставити російські аналоги, ігноруючи і документи, і думку іменованої особи, і те, що мови і нації різні, тож не може бути автоперекладу. Українські імена і прізвища вони, як і належить, транслітерують (хоча майже завжди демонстративно перекручено) хіба в якості принизливої насмішки – «Пэтро», «Дмытро», як і «нэзалежность», «самостийность».
Ну і Бог з тими росіянами, для агресивних шовіністів це норма. Хоча той же Усік навряд чи знає таке слово – «шовініст». Він просто хоче підкреслити свою приналежність до «великого русского народу», до більш значущої, на його думку, держави. І буде шокований, якщо хтось йому відкриє «таємницю», що «Алєксандр» – навіть близько не російське ім’я, а взагалі грецьке.
Питання в іншому: чому українці досі підтримують цю совкову пропагандистську фішку про «адіннарот» і «калибєль», офіційно перекладаючи українською імена чужого народу, ворожого і агресивного? Чому українці всіляко ухиляються від констатації факту: ми різні?
Але от Усік у своїй антиукраїнськості – принциповий.
Олексій Голобуцький / Telegram
