вторник, 11 декабря 2018 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Андрій Ворон: Вони мріяли померти на Московії Кримчан і Донбас московити поставили на коліна та донесхочу годують сірчаною кислотою і викидами з шахти «Юнком»

От ніколи такого не було і знову. Ситуація з «Кримським титаном», що в Армянську, цілком закономірна і очікувана річ.

Те, що кацапи довели завод до фізичного руйнування – не дивує. Ось приклад: у 2017 році вугільна промисловість Московії заробила тринадцять з половиною мільярдів доларів, реалізувавши на зовнішніх ринках 181 мільйон тон вугілля. А вгадайте вугільна промисловість якого регіону не давала Московії отримувати такі прибутки? Правильно – Донбасу. Ні, звісно можна розвивати інфраструктуру, оптимізувати виробництво і так далі. А можна фізично знищити конкурента. Кожен робить що вміє.

Те, що окупаційна влада ліниво реагує на катастрофу – теж не дивує. А власно чого їм? Не їх і не шкода.

Те, що «місцеві» нічого не роблять з тим, що їх вже фактично вбили – теж аж ніяк не дивує. Це нормальна поведінка для вати. Одна розумна людина сказала, що навіть якби зараз «Кримський титан» почали топити працівниками, населення Армянську поставилась до цього з розумінням.

Не віриться? А дарма. Робітники «титану» не знали, що прихід Московії означає смерть для їх заводику? Не знали що сталося з промисловістю Придністров’я? Знали. Прекрасно знали. Але вирішили собі закрити вуха кремлівським телевізором. Мешканці Армянську не стали думати і коли Майдан їх з усіх сил відтягував від Тайожного союзу де всі торгові потоки ведуться через Московію, і де зовнішній експорт так само регулюється Московією. Вони думати не хотіли, вони вірили солодким обіцянкам, про чарівника який прийде і обдарує їх щастям з лопати. От тільки з лопати трошки іншу субстанцію роздають. Над нею ще мухи кружляють.

Та факт в іншому. Кримчан і Донбас московити поставили на коліна та донесхочу годують сірчаною кислотою чи викидами з шахти «Юнком» (про які нам ще доведеться читати, нажаль). А вони що? Правильно, все радіють, що їх врятували від української мови. Вони визначили для себе страшнішу загрозу і радо від неї врятувались. Це їх дії і їх наслідки. Бо дихати сірчаною кислотою в реальності це не напади лютих бЕндеровців з російського телебачення.

А що ж нам з цим робити? Це ж наша земля!

Нажаль лишень чекати та концентруватися на більш наглих справах. І їх в нас достобіса. Так, московські окупанти перетворюють нашу землю на отруйну пустелю. Вперше? Та ж сама затоплена шахта «Юнком», де провели підземний ядерний вибух, і яка ще подарує світло рузкава мира мешканцям Донбасу. Чи порушення будівельних норм та правил при забиванні опор Керченського мосту, що, як вже неоднаразово було написано, вдарило по фауні Азовського моря.

І цей список можна продовжувати. По саму Чорнобильську трагедію, і далі. На Московії завше любили безглузді проте пафосні проекти.

Дати воду Криму? Тоді отруйні кремлівські ідеї рушать далі, ослабленим організмом України і ми матимимо більше проблем. А місцеве населення, що поклало життя та здоров’я своїх дітей на вівтар кремлівських упирів воно зробить тільки один висновок: Україна неспроможна держава, бо справжня сильна держава це та яка ні у що не ставить життя своїх громадян. В цьому уся сутність загадкової московитської душі. Чи ви не читали «Євгенія Онегііна»?

Тому, якщо ми хочемо врятувати Крим, Донбас та Азовське море від трунку московського миру, ми маємо зосередитись на розбудові власної держави витравлючи, зокрема, з її тіла кремлівських паразитів. А мешканці Артемівську хай дихають глибше, бо саме такого життя вони просили, і саме його обирали, коли не опирались кремлівським окупантам.

«Громадяни демократичної країни мають власну зброю. А Москва має бути зруйнована».


Андрій Ворон / site.ua
Поделитесь.




Новости партнеров



Оставьте комментарий

пять × один =