четвер, 28 березня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Віктор Катишев: Чому Україні потрібна Січеславська область Ми просто зобов’язані відродити історичну славу, козацьку славу цієї могутньої української області

Підтримую обома руками проект перейменування Дніпропетровської області на Січеславську область в Конституції України.

Аргументація голови Українського інституту національної пам’яті В. В’ятровича щодо цього проекту солідна, патріотична і абсолютно переконлива. Саме наведений історичний ФАКТ, що на території цієї області було 5 з 8 козацьких січей в історії нашого народу є найголовнішим і самодостатнім аргументом.

Немає в Україні жодної іншої області біля Дніпра, яка мала би такий переможний історико-географічний аргумент. Можливо, один українець з 10 тисяч і знає такий факт, але, точно, не більше. Абсолютна більшість наших людей свято переконана, що найбільше тих січей козацьких було саме в Запорізькій області. Але, виявляється, що ні. Це якраз той випадок, коли історія краю, області йде в парі з її географією. Нічого зайвого, надуманого тут нема. Ми просто зобов’язані відродити історичну славу, козацьку славу, українську славу цієї могутньої української області.

І назва Січеслав зовсім не штучна, вже понад 100 років тому назад наші предки думали, що обов’язково необхідно увічнити в назві головного міста і краю славну історію багатьох козацьких січей – захисників української землі.

Ця назва славить землю українських козаків, де вони жили та за яку воювали і вмирали. Ця назва виникла значно раніше і не має нічого спільного із значно пізнішими ідеологічними штампами «Слава КПСС!», «Слава Ленину – Сталину!», «Слава советскому народу!» тощо радянського комуністичного режиму. Пора про них забувати і не проводити якихось недолугих і бридких паралелей з Січеславом.

Назви Січеславська область, Січеславщина, січеславці тощо без сумніву потраплять на благодатний грунт в українському середовищі, будуть сприяти поширенню знань молоді і суспільства загалом про рідний край, його складну і багату історію та її патріотизму, сприятимуть розвитку рідної української мови.

Цей край нині, підчас російсько-української війни за незалежність України, як і в козацькі часи, знову показав себе справжнім форпостом боротьби із загарбниками – московськими колонізаторами, зірвав путінські плани з розчленування і знищення України як держави. Ця область – справжня Січеславщина.

Така нова назва області – неординарна і дуже почесна, вона підкреслює, яку насправді велику роль цей козацький край відігравав у минулому і яке велике, ключове значення він має нині, коли відбувається становлення і зміцнення Української Держави.

Назва обласного центру Дніпро органічно і якнайкраще підходить до назви Січеславська область (Дніпро – місто, і могутня ріка в області, і слава козацьких січей на Дніпрі), і я переконаний, що й міський голова Дніпра та абсолютна більшість мешканців міста і області будуть задоволені, що житимуть в області з такою славною українською назвою.

І це ще один цвях в труну путінської «Новоросії».

Звичайно, вже зараз є, і не тільки в Інтернеті, незадоволені назвою Січеславська область, але коли знайомишся з їхньою аргументацією, то відразу видно, що це за люди і звідки там вуха ростуть. Це ті самі «історики», «експерти», «блогери», «журналісти», які зі своєю недолугою антиукраїнською псевдоаргументацією, з піною на губах активно виступали свого часу проти перейменування Дніпропетровська на Дніпро, Кіровограду – на Кропивницький (але за Єлізавєтград, навіть за Інгульск – за російською калькою – Омск-Томск-Челябинск, тільки б не була питомо українська назва), Комсомольська – на Горішні Плавні тощо. Тоді знову у них не вийшло, але срібняки активно відпрацювали і нерви українцям потріпали.

Багато ще цієї промосковської наволочі в Україні. Почитаєш їхні підступні інсинуації, то виходить – назва українського, козацького міста і краю (на десятки і сотні років) на честь російської імператриці-німкені Катерини (Єкатєрінослав) чи на честь сталінського душогуба Петровського(Дніпропетровськ) – це нормально, такіє билі врємєна, а назвати в незалежній Україні регіон притаманним тільки йому іменем – Січеславська область – ето как дама постбальзаковского возраста, ето шароварщіна.

Понаписують всіляку явну і приховану антиукраїнську маячню на сайтах, в друкованих ЗМІ, у Фейсбуці. Заодно ще й потопчуться по патріоту і мужній людині В. В’ятровичу. Ну, як же без цього «історикам» та «експертам» в таких справах.

Вони, ці промосковські непотреби, дуже добре знають матеріальну та ідейну силу слова, знають про його емоційний вплив на людей. Знають, що назва Дніпровська область звучить для всіх – нейтрально, не емоційно, але сама назва Січеславська область, Січеславщина буде голосно і однозначно говорити, нагадувати нам, всім (і москалям – в першу чергу) про Січ, про козаків, про нашу незнищенну історію, про нас з вами – про цю знамениту ратними справами (колись і тепер) та економічною потугою українську область, про нашу Україну. Не про частину Малоросії, не про Новоросію, не про частину путінської Росії.

У них своє завдання – будь-якими засобами гальмувати й гальмувати зміцнення української нації, яка має своє власне історичне завдання – повноцінно оволодіти своїм українським середовищем і буттям та рідною українською мовою. А для такої ганебної справи у них все згодиться (пайдьот всякоє лико в строку) – навіть такі, будь-які гнилі колоди під наші ноги.

П’ята колона у нас є і ще не скоро зникне, і вона працює. Повільно йде становлення і зміцнення української нації. Але йде, і його не зупинити ворогам в Україні і в путінській Росії.

Січеславській області в Україні бути.


Віктор Катишев / Наша Рада
Поділіться цим