четверг, 20 января 2022 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Підтримка без гарантій: Що приніс Україні саміт «Східного партнерства» «Асоційоване тріо» у складі України, Молдови та Грузії зуміло голосно про себе заявити на саміті – але чітких гарантій вступу до ЄС традиційно не отримало. Втім, завдяки новим економічним ініціативам ЄС та масштабному спілкуванню на полях саміту, подію можна записати в дипломатичні перемоги

Саміт «Східного партнерства», який завершився пізно ввечері 15 грудня, привніс чимало нового у звичний формат подібних заходів. Починаючи від того, що його учасники вперше за останні чотири роки побачилися вживу – і завершуючи змінами у статусі членів. Україна, Молдова та Грузія вперше виступали вже у складі «Асоційованого тріо», яке прагне отримати перспективу членства в ЄС. А Білорусі вже й не було – Мінськ цього літа зі складу «Східного партнерства» вийшов. Хоча, суто теоретично, може туди й повернутися.

Саміт для його учасників став справжнім дипломатичним марафоном. В ході якого Вірменія та Азербайджан зробили помітний крок в бік врегулювання конфлікту довкола Нагірного Карабаху, Зеленський зустрівся з президентом Євроради Шарлем Мішелем, президентом Франції Емманюелем Макроном та новим канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Не кажучи вже про підписання з президентом Словенії Янезом Яншем декларації про підтримку останньою європейської перспективи для нашої країни.

Якщо ж говорити про практичні наслідки саміту, то все стає трохи менш оптимістично. Оскільки не тільки гарантій вступу України до ЄС, але й якихось нових, розширених форматів співпраці зі свіжоствореним «Асоційованим тріо» Євросоюз не запропонував. «Східне партнерство» не було розділене на більш чи менш активних партнерів, як того хотілося Києву, Кишиневу та Тбілісі. Що не завадило, втім, підписати учасникам «самопроголошеного» формату спільну заяву, в якій було зафіксовано, що учасники тріо «підтвердили тверду відданість подальшому зміцненню політичної асоціації» і закликають Європейський Союз «підтримати суверенний вибір наших держав разом з усіма відповідними кроками, зробленими нами на напрямі європейської інтеграції, та визнати європейську перспективу Грузії, Республіки Молдова та України». Документ став першою публічною заявою новообраного керівництва Молдови про намір рухатися в бік інтеграції до ЄС, а також, за чутками, отримав підтримку дюжини європейських держав. Хоча в підсумковому документі саміту було зазначено тільки про те, що «ЄС визнає ініціативу Тріо асоційованих партнерів, Грузії, Республіки Молдова та України, щодо розширення співпраці».

А окрім демонстрації єдності між державами, які прагнуть вступити до ЄС і протистоять спробам тиску та агресії з боку Росії, в список досягнень можна записати і той момент, що ЄС таки наважився почати реалізацію «масштабного і амбіційного» плану, який має на меті залучити 2 мільярди євро фінансування під інвестиційні проекти в країнах-членах партнерства. Що, зважаючи на наявну економічну ситуацію у всіх п’яти державах-«партнерах», є хорошим подарунком з боку Брюсселю.

Свого часу очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, під час підготовки до саміту, заявив: «Або за результатами цього ювілейного саміту «Східне партнерство» вийде на новий виток розвитку, або воно залишиться як формат, але буде все складніше пов’язувати з ним якісь конкретні надії та прагматичні очікування».

Реальність цієї заяви не справдила. Оскільки про «новий виток розвитку» говорити ніби як не доводиться. Але й назвати формат «безнадійним», зважаючи на помітний перелік дипломатичних досягнень, було б теж, вочевидь, зарано.


Тарас Паньо / Depo.ua
Поделитесь.





Новости партнеров